ПРАВИЛА УСПАДКУВАННЯ

Згідно статті 1220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Це право спадкоємця закріплено у статті 1268 ЦК України. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статей 1269 та 1270 ЦК України, прийняття спадщини відбувається шляхом особистого подання спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем нотаріусу заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи, або оголошення її померлою.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

При цьому, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, та особи, цивільна дієздатність яких обмежена вважаються такими, що прийняли спадщину.

Разом з тим, спадкоємець згідно ст. 1273 ЦК України, може відмовитися від спадщини, подавши протягом шести місяців з часу відкриття спадщини заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, так само відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. У той же час, відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Окрім порядку та строків прийняття спадщини, законодавець також встановив наслідки не подання заяви про прийняття спадщини.

Так, згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Однак, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Частиною 3 зазначеної вище статті передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, законом передбачено можливість визначення судом додаткового строку для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини, за умови, що шестимісячний строк для прийняття спадщини він пропустив з поважної причини.

Поряд з цим слід зазначити, що донедавна судова практика в Україні складалась таким чином, що суди зважаючи на обставини справи йшли на зустріч спадкоємцям, які пропустили строк для прийняття спадщини та визнавали поважними практично усі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначені позивачами-спадкоємцями.

Разом з тим, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) у пункті 2 інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, звернув увагу судів на те, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, неправильне роз’яснення в сільській раді порядку спадкування, яке полягало в тому, що до нотаріуса необхідно звертатися після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця, тимчасову втрату правовстановлюючих документів або відсутність оригіналів документів на спадкове майно в період подання заяви, фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Верховний Суд України у п. 24 постанови Пленуму від 30.05.2008 року № 7 «Про практику розгляду судами справ про спадкування» наголошує на тому, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відтак, до поважних причини пропуску для подання заяви про прийняття спадщини, зокрема, відносяться: тривала хвороба спадкоємця, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування спадкоємцем покарання в місцях позбавлення волі, перебування спадкоємця на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Проте, в силу ст. 59 ЦПК України зазначені обставини (причини) повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись лише показаннями свідків.

І наостанок необхідно зауважити, що в силу ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Прес-служба  суду