Томашпільським районним судом проведено узагальнення щодо застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судом експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві у 2010 році.
У кримінальній справі по обвинуваченню С. у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України 17 листопада 2009 року була призначена повторна комісійна судово-медична експертиза, яка виконана 26 березня 2010 року. Інших справ по яких призначались експертизи протягом 2010 року у суді не було.
У даній кримінальній справі повторна комісійна судово-медична експертиза була призначена за клопотанням підсудного С. та його захисника, у зв’язку із тим, що в дослідній частині висновку додаткової судово-медичної експертизи відсутній підпис експерта, а у вступній та підсумковій частинах виконані не ним, а іншою особою, також у даному висновку вказана дата початку експертизи і не вказана дата її закінчення. Ухвалою суду від 17 листопада 2009 року була призначена повторна комісійна судово-медична експертиза, яку доручено провести Одеському облбюро СМЕ (додаткова судово-медична експертиза була проведена Вінницьким облбюро СМЕ). Випадків призначення експертизи особам, зазначеним у ч. 2 ст. 75 КПК України не було.
У справі по обвинуваченню С. у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України в судове засідання для допиту з метою усунення суперечностей між проведеними експертизами викликався судмедексперт. Судом дотримано вимоги ст. 16-1 та ст. 311 КПК України.
У суді випадків повернення справ на додаткове розслідування через не проведення слідчими органами експертизи не було.
Випадків скасування судових рішень через порушення вимог кримінально-процесуального закону, які регламентують порядок призначення судових експертиз і використання їх висновків, права сторін на отримання роз’яснень по цим висновкам не було.
Проблемних та спірних питань, які виникають при дослідженні експертного висновку та його оцінці не виникало. У разі коли в справі з одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, як по справі по обвинуваченню С. у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, по яких надано різні висновки судом викликався експерт який вже проводив експертизу даній справі з цього ж предмету для усунення суперечностей між експертизами. Суд дав оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Судом не віддавалась перевага висновку експертизи тому, що вона проведена комісійно, іншою установою та досвідові роботи експерта.
У справах про деякі злочини, суд може не призначати судово-медичну експертизу, а обмежитись дослідженням акта судово-медичного обстеження, якщо той відповідає вимогам, які пред'являються до цього документа, і якщо викладені в ньому дані не заперечуються учасниками судового розгляду та не викликають сумніву щодо їх достовірності. Акт судово-медичного обстеження особи є документом, в якому викладаються і засвідчуються обставини, що мають значення для справи (наявність тілесного ушкодження, захворювання тощо), тому згідно зі статтями 65 і 83 КПК вони можуть бути використані як докази в кримінальному судочинстві за умови, що проведення експертизи не є обов'язковим (ст. 76 КПК).
Висновок спеціаліста у кримінальному судочинстві використовується судом як доказ по справі.
При перевірці й оцінці експертного висновку судом з’ясовується:
- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Судом відповідно до ст. 273 КПК виносились ухвали суду складені як окремий документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета експертизи. У разі коли провести експертне дослідження в судовому засіданні неможливо, суд, керуючись статтями 273 і 310 КПК, виносить ухвалу про проведення експертизи і направляє її з необхідними матеріалами до судово-експертної установи для виконання в порядку, передбаченому ст. 198 КПК. При цьому залежно від тривалості експертних досліджень і складності справи суд оголошує перерву, відкладає слухання справи, або продовжує судове слідство і досліджує інші докази.
У справі по обвинуваченню С. у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України судом 17 листопада 2009 року була винесена ухвала про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи. В ухвалі суду про призначення експертизи зазначено, що в ході досудового слідства була проведена додаткова судово-медична експертиза № 18/88 (07) у складі судмедекспертів Вінницького облбюро СМЕ Щеглова О.А. та Маркітана С.С. і останнім не підписано дослідну частину висновку експерта, а підписи у вступній та підсумковій частинах виконані не ним, а іншою особою. Крім того, у вищевказаному висновку вказана дата початку експертизи і не вказана дата її закінчення.
Відповідно до п.2.18 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 18.01.1995 р. № 6, зареєстрованого в Мінюсті України 26.07.1995 р. за № 254/790, якщо у проведенні експертизи беруть участь кілька експертів, підсумки групи експертів у випадках їх одностайної думки підписуються всіма експертами, а відповідно до п.3.7 цієї Інструкції, підсумки експертизи повинні складатися не пізніше ніж через три доби після закінчення всіх експертних досліджень з обов’язковим зазначенням дати закінчення експертизи, чого не було дотримано в ході проведення вищевказаної експертизи.
Також зазначено, що докази які здобуті з порушенням процесуального закону не можуть бути покладені в основу обвинувачення.
Відповідно до п.2.3 вищевказаної Інструкції повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам).
Правильність формулювання питань, поставлених на вирішення експерту встановлюється таким чином. Суд пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами;
- оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом;
- заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань;
- у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу про її призначення;
- оголошує в судовому засіданні ухвалу про призначення експертизи і вручає (направляє) її експертові;
- після проведення експертом досліджень, складання й оголошення експертного висновку приєднує його до справи;
- у разі необхідності допитує експерта з метою роз'яснення й доповнення ним висновку.
У суді під час розгляду справ даної категорії проблемних та спірних питань не виникало.
_03_03.png)
