По кримінальних справах в апеляційному порядку розглянуто 12 справ за перше півріччя 2012 року.
За результатами апеляційного розгляду:
- залишено без змін – 2 вироки, 2 постанови;
- скасовано - 5 вироків, 1 постанова;
- змінено - 2 вироки.
1) вироком Томашпільського районного суду від 30 червня 2011 року гр. Л. засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України його від відбування покарання звільнено у зв’язку із закінченням строків давності та постановою суду від 30 червня 2011 року, якою кримінальну справу в частині обвинувачення гр. Л. за ст. 186 ч. 4,5 КК України направлено прокурору Крижопільського району для організації додаткового розслідування. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2012 року вирок та постанову скасовано та справу повернуто на новий судовий розгляд. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що згідно вироку суду суд розглянув справу щодо гр. Л. та визнав його винним лише по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, без будь-якого вмотивування зміни обвинувачення та наведення підстав для визнання частини обвинувачення необґрунтованою, що є порушенням вимог ст. 334 КПК України. Щодо направлення справи на додаткове розслідування за ч. 4,5 ст. 186 КК України на додаткове розслідування, суд не дотримався вимог ст. ст. 26, 281, 318 КПК України, а саме не відновив судове слідство, не з’ясував з цього приводу позицію прокурора і інших учасників процесу та не виділи матеріали справ у окреме провадження.
2) Постановою Томашпільського районного суду від 27 грудня 2011 року кримінальну справу відносно гр. Л. та гр. К. у вчиненні злочину передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України направлено на додаткове розслідування. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 22 лютого 2012 року постанова суду залишена без змін.
3) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2011 року гр. З. засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком на два роки. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року вирок суду скасовано, а справу направлено прокурору Томашпільського району для організації проведення додаткового розслідування. Суд мотивував своє рішення тим, що слідчий при кваліфікації злочину допустив помилку, описуючи диспозицію ст. 307 КК України замість слів «незаконне придбання та зберігання з метою збуту» зазначив лише про «незаконне придбання та зберігання» пропустивши словосполучення «з метою збуту», як передбачає закон, хоча суд кваліфікував дії гр.З. за ст. 307 КК України не маючи права цього робити так як обвинувачення пред’явлено не вірно.
4) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2011 року гр.С. засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, ч. 1 ст. 317 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю вчинених злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 29 лютого 2012 року вирок суду скасовано, а справу направлено прокурору Томашпільського району для організації проведення додаткового розслідування. Суд мотивував своє рішення тим, що слідчий при кваліфікації злочину допустив помилку, описуючи диспозицію ст. 307 КК України замість слів «незаконне придбання та зберігання з метою збуту» зазначив лише про «незаконне придбання та зберігання» пропустивши словосполучення «з метою збуту», як передбачає закон, хоча суд кваліфікував дії гр. З. за ст. 307 КК України не маючи права цього робити так як обвинувачення пред’явлено не вірно.
5) Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2011 року кримінальну справу відносно гр. Ш у вчиненні злочину передбаченого ст. 247, 367 ч. 1 КК України направлено на додаткове розслідування. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2012 року постанова суду залишена без змін.
6) Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2011 року кримінальну справу відносно гр. З. у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України направлено на додаткове розслідування. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 8 лютого 2012 року постанова суду скасована, а справу направлено на новий судовий розгляд. Суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції повертаючи справу вдруге не виконав вказівок ухвали Апеляційного суду від 31 серпня 2011 року про повернення справи на додаткове розслідування, що є обов’язковим.
7) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 7 березня 2012 року гр. П. засуджено за ч. 2 ст. 297 КК України до 2 років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік 6 місяців. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 16 травня 2012 року вирок суду скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд. Суд мотивував своє рішення тим, що обвинувачення пред’явлено за ч. 1,2 ст. 297 КК України, однак суд розглянув справу лише по обвинуваченню гр. П. за ч. 2 ст. 297 КК України, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
8) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2012 року гр. І. засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 18 квітня 2012 року вирок суду залишено без змін.
9) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2012 року гр. Ю. засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, за ч. 3 ст. 135 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі стром на 4 роки на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 27 лютого 2012 року вирок суду змінено. Перекваліфіковано дії гр. Ю. з ст. 135 ч. 3 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України. Вважати гр. Ю. засудженим за ч. 1 ст. 135 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
10) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 березня 2012 року гр. Р. засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2012 року вирок суду залишений без змін.
11) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 6 лютого 2012 року гр. О. засуджено за ч. 1 ст. 129 КК України до 4 місяців арешту. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2012 року вирок суду скасовано, а справу направлено прокурору для організації додаткового розслідування. Суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції залишились недослідженими такі обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
12) Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2012 року гр. Ш. засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, гр. Ш. засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року вирок суду змінено в частині призначеного покарання гр. К. за застосував до нього ст. 75 КК України та звільнено від призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 3 роки в іншій частині вирок залишено без змін. Суд мотивував своє рішення тим, що судом не дотримано вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання, не враховано особу засудженого його дій та роль у вчиненні злочину.
По цивільних справах в апеляційному порядку розглянуто 7 рішень райсуду.
За результатами апеляційного розгляду:
- залишено без змін - 5 рішень;
- рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення – 1 рішення.
- змінено - 1 рішення.
Рішенням Томашпільського районного суду від 5 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом К. до загальноосвітньої школи про визнання звільнення з роботи незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позовні вимоги були задоволені частково. Апеляційним судом Вінницької області змінено в частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди в іншій частині рішення залишено без змін. Суд мотивував своє рішення відсутністю доказів спричинення К. моральної шкоди.
Рішенням Томашпільського районного суду від 27 січня 2012 року по цивільній справі за позовом З. до ТОВ, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Держкомзем про визнання недійсним правочину про розірвання договору оренди у задоволенні позову відмовлено. Апеляційним судом Вінницької області рішення скасовано і також у задоволенні позовних вимог відмовлено, однак із інших підстав, позивачем було заявлено вимоги про визнання правочину недійсним, однак як встановлено оспорюваний договір не є укладеним, а отже не може бути визнаний недійсним, з підстав недотримання сторонами вимог щодо його форми.
Під час розгляду справ в подальшому суддям потрібно неухильно дотримуватись вимог законодавства та не допускати подібних порушень, які призводять до скасування та зміни судових рішень.
В.о. голови Томашпільського
районного суду О.В.Пилипчук
_03_03.png)
